Фазово-контрастний комплект

метод фазового контрасту призначені для дослідження малоконтрастних прозорих і безбарвних об'єктів, невидимих під час звичайних методів мікроскопування.

Фазово-контрастний пристрій використовується для спостереження малоконтрастних, прозорих об'єктів, дає змогу описувати форми та структури інформативних ділянок мікроорганізмів, знаходити межі їх зон.
Метод фазового контрасту і його різновид — т. н. метод «аноптрального» контрасту призначені для отримання зображень прозорих і безбарвних об'єктів, невидимого під час спостереження за методом світлого поля. До таких належать, наприклад, живі нефарбовані тваринні тканини. Суть методу в тому, що навіть за дуже малих відмінностей у показниках заломлення різних елементів препарату світлова хвиля, що проходить через них, зазнає різних змін за фазою (купує т. н. фазовий рельєф). Ці фазові зміни, що не сприйняються безпосередньо оком, за допомогою спеціального оптичного пристрою перетворюються на зміни амплітуди світлової хвилі, тобто на зміни яскравості («амплітудний рельєф»), які вже помітні оком або фіксуються на фоточутливому шарі. Іншими словами, у одержуваному видимому зображенні розподіл яскравостей (амплітуд) відтворює фазовий рельєф. Зображення, що виходить у такий спосіб, називається фазово-контрастним.
Завдяки застосуванню цього способу мікроскопії контраст живих непофарбованих мікроорганізмів різко збільшується і вони мають темний на світлому тлі (позитивний фазовий контраст).

Фазово-контрастний пристрій може бути встановлений на будь-якому світловому мікроскопі та складається з:

1. Набір фазових об'єктивів (3 шт.) зі спеціальними фазовими пластинками;
2. Конденсора з диском, що повертається. У ньому встановлені кільцеві діафрагми, що відповідають фазовим пластинкам у кожному з об'єктивів;
3. Допоміжного телескопа для настроювання фазового контрасту.

Настроювання фазового контрасту полягає в такому:

1. Замінюють об'єктиви та конденсор мікроскопа на фазові (позначені літерами Ph);
2. Встановлюють об'єктив малого збільшення. Отвір у диску конденсора має бути без кільцевої діафрагми (призначеної цифрою "0");
3. Налаштовують світло;
4. Вибирають фазовий об'єктив відповідного збільшення та фокусують його на препарат;
5. Повертають диск конденсора та встановлюють відповідну об'єктиву кільцеву діафрагму;
6. Виймають із тубуса окуляр і вставляють на його місце допоміжний телескоп. Налаштовують його так, щоб були різко помітні фазова пластинка (у формі темного кільця) і кільцева діафрагма (у формі світлого кільця того ж діаметра). За допомогою регулювальних гвинтів на конденсорі поєднують ці кільця. Виймають допоміжний телескоп і знову встановлюють окуляр.